Діагноз «вада серця» може звучати лячно і викликати безліч запитань. Складно уявити, але ще 50 років тому цей діагноз був вироком. Але сучасна медицина досягла великих успіхів у діагностиці та лікуванні вад серця, і тисячі людей у всьому світі живуть повноцінним життям, попри цей діагноз. Ви не самотні на цьому шляху, адже перемогти хворобу і жити повноцінним життям вам допоможе команда кардіохірургічного центру Uclinic. З правильним лікуванням, яке підберуть наші фахівці, вада серця не буде вироком, а всього лише діагностичним висновком.  

Що таке вада серця?

За своїм механізмом можна виділити такі види вад:
  • Обструктивні вади (супроводжуються ускладненим просуванням крові камерами серця або судинами);
  • Шунтувальні вади (характеризуються патологічним змішуванням крові з правих і лівих відділів серця, наприклад, у разі дефектів перегородок);
  • Комбіновані вади (поєднують кілька форматів порушення кровообігу).
За походженням усі вади серця можна розділити на 2 великі групи:
  • Вроджені
  • Набуті
Вроджені вади — це аномалії розвитку серця і магістральних судин, які розвиваються в процесі внутрішньоутробного розвитку. Можуть проявлятися відразу після народження або в більш пізньому віці. Ці вади варіюються від простих (наприклад, незначні отвори між камерами серця), які регресують самостійно, до складних поєднаних аномалій камер серця, клапанів і магістральних судин, які вимагають хірургічного втручання. Включають такі нозологічні одиниці:
  • Дефект міжшлуночкової перегородки
  • Дефект міжпередсердної перегородки, відкрите овальне вікно
  • Відкрита артеріальна протока (Боталлова протока) — неповне закриття судинної протоки, що в нормі з’єднує легеневу артерію й аорту в плода і не повинна функціонувати після народження);
  • Тетрада Фалло (поєднання 4 вад);
  • Аномалія Ебштейна;
  • Транспозиція — шлуночків та/або магістральних судин;
  • Двостулковий, одностулковий, чотиристулковий аортальний клапан
  • Вроджені стенози легеневої артерії або аортального клапана (вроджене звуження отвору клапана, що перешкоджає нормальному кровотоку з правого або лівого шлуночка в мале або велике коло кровообігу)
  • Коарктація аорти
  • Вроджені підклапанні та надклапанні стенози у вигляді мембран, які перешкоджають відтоку крові з серця
  • Первинна легенева гіпертензія та інші.
Набута вада серця — це порушення структури анатомічних утворень серця, що з’явилося внаслідок особливостей способу життя, генетичної схильності, перенесеної ревматичної лихоманки або інфекційного ендокардиту, перенесеного інфаркту міокарда або міокардиту, наявності кардіоміопатії або системних захворювань сполучної тканини. До цієї групи входять:
  • Стеноз клапанів (звуження просвіту внаслідок кальцифікації або наявності вегетацій);
  • Недостатність клапанів (неповне змикання стулок і, як наслідок, зворотний потік крові з патологічним збільшенням камери, що приймає кров).
Чим може бути спричинений стеноз клапана?
  • – Перенесений ревматизм, ендокардит;
  • – Відкладення кальцію на клапані — так звана кальцинуюча хвороба серця;
  • – Тромбоз клапана;
  • – Наявність активного інфекційного процесу клапана;
  • – Перенесена променева або хімієтерапія (частіше — при онкологічних захворюваннях органів грудної клітки).
Чим може бути викликана недостатність клапана?
  • Усі перелічені вище причини стенозу;
  • Пролапс клапана (частіше мітрального) – випинання стулок у просвіт передсердя, що призводить до регургітації потоку крові;
  • Відрив хорд клапана внаслідок перенесеного інфаркту, міокардиту, травми (частіше — падіння, удару);
  • Розтягнення камер серця внаслідок ішемічної хвороби серця або кардіоміопатії;
  • Вікові зміни структури стулок клапанів (як правило — фіброз або кальцинація).
 

Симптоми вади серця

Клініцисти ділять прояви захворювання на 2 категорії. Безсимптомна фаза (зазвичай на початкових стадіях захворювання) – коли механізми роботи серцево-судинної системи компенсовані. Пацієнт може навіть не підозрювати про наявність вади та дізнатися про неї внаслідок профілактичного огляду на УЗД серця) Симптомна фаза:
  • Задишка, як при фізичному навантаженні, так і в стані спокою. При значному прогресуванні СН пацієнти відзначають, що неможливість спати в горизонтальному положенні.
  • Підвищена стомлюваність;
  • Надмірне потовиділення
  • Слабкість;
  • Запаморочення;
  • Болі в грудях, у ділянці серця;
  • Набряки нижніх кінцівок, збільшення окружності живота (не пов’язаного з ожирінням);
  • Кашель
  • Аритмії, які відчуваються пацієнтом як тахікардії, перебої в роботі серця, паузи в серцебитті;
  • Синюшність (ціаноз) носогубного трикутника, кистей, посилення ціанозу під час фізичного навантаження.
З вродженими вадами трохи інша ситуація. Якщо аномалії розвитку серця і судин не були діагностовані під час скринінгу, необхідно звертати увагу на стан малюка вже в першу добу після народження. Вада серця в новонароджених проявляється низкою неспецифічних симптомів — слабким криком, синюшністю носогубного трикутника, слабким смоктальним рефлексом, повільним набором ваги тощо. Саме тому планові консультації педіатра та проходження необхідних обстежень є основою раннього виявлення та успішної корекції ВВС.  

Діагностика захворювання

Крім загального огляду з аускультацією, діагностика вад серця включає такі обстеження:
  • Ехокардіографія з доплерографією — золотий стандарт діагностики вад серця;
  • Черезстравохідна ехокардіографія;
  • Добовий холтер-моніторинг ЕКГ;
  • МРТ або КТ серця, легенів;
  • Коронарографія;
  • УЗД органів черевної порожнини, плевральних порожнин (для визначення меж печінки, наявності вільної рідини тощо).
Для визначення ступеня декомпенсації та ураження окремих органів лікар також може призначити додаткові лабораторні дослідження:
  • Загальний аналіз крові та сечі;
  • Ліпідограма;
  • Визначення рівня тропоніну, NT-proBNP, креатиніну, трансаміназ — важливих кардіологічних маркерів;
  • Аналіз крові на білірубін;
  • Визначення рівнів гормонів щитоподібної залози або надниркових залоз;
  • Аналіз на сечову кислоту;
  • Визначення рівня феритину;
  • Електроліти крові;
  • Коагулограма;
  • Аналіз крові на С-реактивний білок;
  • Визначення рівня прокальцитоніну;
  • Посів крові на стерильність.
  Будь-які обстеження доступні на базі власного діагностичного центру Uclinic. Пацієнт може проконсультуватися з кардіологом, пройти комплексну діагностику за 1 день і в найкоротші терміни отримати детальний висновок. Спираючись на результати діагностики, лікар озвучить, яку саме діагностовано ваду серця, що не можна робити пацієнту, щоб не погіршувати загальне самопочуття, яка тактика лікування буде оптимальною і як побудувати свій подальший спосіб життя.  

Сучасні підходи до лікування

Тактика лікування залежить від типу вади, тяжкості декомпенсації та інших клінічних особливостей. Виділяють 2 основні напрямки:

Консервативна терапія

Має на увазі приймання препаратів, дія яких спрямована на корекцію або усунення проявів вади серця – порушень ритму, перевантаження об’ємом малого кола, знижену фракцію викиду, ішемічних болів тощо. Найчастіше доповнюється препаратами для контролю артеріального тиску, рівня холестерину, згортання крові тощо.

Хірургічна корекція

Основний метод корекції складних вад або аномалій з вираженою декомпенсацією. Кардіохірурги Uclinic виконують протезування клапанів, корекцію перегородок, відновлюють прохідність коронарних артерій та інші втручання. Проконсультуватися з досвідченими фахівцями кардіоцентру можна за адресою: Київ, вул. Львівська, 49.  

Реабілітація при вадах серця

У пацієнтів із діагнозом «вада серця» симптоми захворювання можуть регресувати на тлі поступової адаптації серця до адекватних фізичних навантажень. Тому, паралельно зі стандартною схемою лікування, важливо отримати рекомендації фізіотерапевта щодо типу, регулярності та тривалості занять.  

Можливості Uclinic

  • Сучасний кардіологічний центр;
  • Досвідчені кардіологи та кардіохірурги;
  • Комфортний стаціонар;
  • Найкращі ціни;
  • Комплексний підхід до діагностики та лікування вад серця.
 

Часті запитання

Чим небезпечні вади серця?

За відсутності лікування або за прогресуючої декомпенсації з боку серцево-судинної системи, вади серця можуть призвести до порушень ритму, інсультів тощо. Без своєчасного лікування і спостереження у кардіолога, якість і тривалість життя у пацієнтів з цим діагнозом значно знижується.  

Чи можна займатися спортом при вадах серця?

Заняття спортом при вадах серця можливі, але важливо попередньо проконсультуватися з лікарем, щоб визначити відповідний рівень фізичної активності. Залежно від типу і тяжкості вади, лікар може рекомендувати певні види вправ або виключити інтенсивні тренування. Регулярна фізична активність може бути корисною для підтримання здоров’я серця, але вона має бути безпечною та адекватно співвідноситися зі станом пацієнта.  

Вада серця: скільки живуть із цим захворюванням?

Тривалість життя за різних вад серця значно варіюється залежно від типу вади, її тяжкості та своєчасності медичного втручання. Сучасні можливості медицини дають можливість вести пацієнтам повноцінний спосіб життя. Однак точний прогноз залежить від конкретного випадку і потребує індивідуальної консультації з лікарем.