Стенокардія — це не просто напад болю, а ознака того, що серце відчуває значне навантаження і може перебувати в небезпеці. Якщо ігнорувати симптоми та не вживати необхідних заходів, стенокардія може призвести до інфаркту міокарда та інших загрозливих для життя станів. Приватна клініка в Києві Uclinic ефективно допомагає людям з нападами стенокардії контролювати захворювання і зберігати високу якість життя.  

Стенокардія: симптоми та прояви

Ознаки стенокардії в жінок і чоловіків не різняться і проявляються у вигляді:
  • різкого болю в ділянці серця;
  • задишки;
  • відчуття тяжкості в грудях;
  • запаморочення;
  • коливання артеріального тиску;
  • тривожності та занепокоєння.
  Під час нападу стенокардії біль може поширюватися на ліве плече або всю ліву руку, міжлопаткову ділянку спини, під ліву лопатку, в епігастральну ділянку, шию, нижню щелепу. При перерахованих вище скаргах насамперед потрібна консультація кардіолога в Uclinic і подальше виконання його рекомендацій. Записатися до лікаря можна через форму зворотного зв’язку або за номером  +38 063 407 42 42.  

Що робити під час нападу стенокардії?

Пам’ятайте, що самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я! Кожен напад стенокардії може ускладнитися гострим коронарним синдромом, інфарктом міокарда та іншими життєзагрозливими станами. Тому за появи симптомів необхідно викликати бригаду швидкої допомоги. Після приїзду лікар огляне пацієнта і зніме ЕКГ, на підставі якої побудує подальшу тактику ведення пацієнта.   Поки ви очікуєте прибуття бригади швидкої допомоги, покладіть пацієнта, розстебніть тісний одяг і забезпечте доступ свіжого повітря. За можливості перевірте показники артеріального тиску: якщо показники стабільні — запропонуйте пацієнту нітрогліцерин (у таблетці або спреї). Якщо показники артеріального тиску надто низькі або пацієнт непритомніє — повідомте про це диспетчеру на підстанцію, виключіть приймання нітрогліцерину та очікуйте на прибуття швидкої медичної допомоги.  

Головні причини стенокардії та фактори ризику

  Основні фактори ризику виникнення стенокардії — малорухливий спосіб життя, ожиріння, паління, хронічна гіпертензія, спадковий фактор, цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози. Найчастіше стенокардія виникає через прогресуючий атеросклероз, при якому порушується кровопостачання серцевого м’яза. Спровокувати напад можуть різні причини, зокрема:
  • Фізичне навантаження (підйом поверхами, прискорена ходьба);
  • Стрес, емоційне перенапруження;
  • Переохолодження;
  • Інтоксикація.
  Визначити індивідуальні фактори ризику можна за результатами кардіологічного чек-апу, який можна пройти на базі Uclinic.  

Види стенокардії

Існує два види цього стану: стабільна та нестабільна стенокардія як варіант гострого коронарного синдрому. Стабільна стенокардія триває не менше одного місяця. Для неї характерні передбачувані напади, що виникають через однотипне фізичне і психоемоційне навантаження. Напад нестабільної стенокардії виникає раптово, відрізняється від попередніх нападів (якщо такі були). Нестабільна стенокардія поділяється на:
  • таку, що виникла вперше;
  • прогресуючу;
  • ранню постінфарктну;
  • стенокардію Принцметала.
  Стенокардія, що виникла вперше, триває менш як місяць і часто трансформується в стабільну стенокардію, але за несприятливого розвитку може перерости в прогресуючу. Прогресуюча ж є наслідком стабільної стенокардії. Вона вирізняється яскраво вираженою симптоматикою і тривалішими нападами. При прогресуючому перебігу звична доза нітрогліцерину вже не дає звичайної ефективності.   Спонтанна, варіантна або стенокардія спокою Принцметала діагностується набагато рідше, ніж інші види захворювання.   Усі форми стенокардії потребують спостереження лікаря, призначення медикаментозної терапії та в разі ускладненого перебігу — оперативного втручання (стентування або шунтування).  

Як діагностують стенокардію?

Перший етап діагностики — консультація у лікаря-кардіолога. Після збору анамнезу пацієнту буде призначено відповідне обстеження, що включає:
  • ЕКГ або холтер-моніторинг;
  • ЕХО-КГ;
  • стрес-тест (велоергометрія, тредміл);
  • коронарографія;
  • МСКТ-коронарографія;
  • лабораторні дослідження (ліпідограма, високочутливий С-реактивний білок, загальний і біохімічний аналіз крові).
  Електрокардіограма показує епізоди ішемії міокарда і будь-які порушення серцевого ритму. Також може допомогти добовий холтер-моніторинг. Для цього міні-кардіограф розміщують на тілі пацієнта, і апарат протягом 24-48 годин фіксує ЧСС, коливання артеріального тиску та епізоди ішемії.   Ехокардіографія (УЗД серця) дає змогу дослідити функцію клапанів, скоротливість серцевого м’яза, об’єм фракції викиду, наявність тромбів у просвіті камер і вад серця.   Стрес-тест на біговій доріжці — метод, який застосовують для діагностики стенокардії напруги. Під час обстеження лікар веде спостереження за станом серця під час фізичного навантаження.   Коронарографія являє собою рентгенологічне дослідження судин серця із застосуванням контрастної речовини. За допомогою цього методу можна виявити місця звуження артерій (стенози) і наявність судинних змін. МСКТ — тип коронарографії, для якої застосовується мультиспіральний комп’ютерний томограф, що формує тривимірні моделі окремих груп судин.   Лабораторні дослідження дають можливість виявити метаболічні порушення та запальні процеси, які можуть підвищувати ризик розвитку стенокардії.   Використовуючи результати різних діагностичних методів, кардіолог може поставити точний діагноз пацієнту і призначити ефективне лікування.  

Стенокардія: як лікувати

Терапію при будь-яких захворюваннях серця може призначати тільки лікар-кардіолог. В Uclinic фахівці розробляють індивідуальні плани лікування відповідно до сучасних доказових протоколів. Базова схема терапії включає:
  • антиагрегантну терапію, щоб запобігти утворенню тромбів для зменшення ризику виникнення інфаркту міокарда;
  • бета-блокатори, нітрати пролонгованої дії та антагоністи кальцію для контролю артеріального тиску та оптимізації потреби міокарда в кисні;
  • статини для нормалізації рівня холестерину в крові та ліпідного обміну;
  • препарати для корекції скоротливої активності серця.
  Якщо лікування стенокардії не було ефективним або в пацієнта є висока ймовірність розвитку інфаркту чи інсульту — призначається хірургічне втручання: стентування, ангіопластика, аортокоронарне шунтування. Кожна з цих операцій дасть змогу відновити нормальне кровопостачання міокарда. Яка саме операція необхідна — визначає кардіохірург за клінічними показниками пацієнта.  

Профілактика стенокардії

Профілактика ішемічної хвороби серця полягає в усуненні факторів ризику. Слід дотримуватися таких рекомендацій:
  • вести здоровий спосіб життя;
  • збалансувати раціон і режим фізичної активності;
  • відмовитися від шкідливих звичок;
  • контролювати вагу;
  • відстежувати рівень стресу;
  • контролювати перебіг хронічних захворювань.
  Прогнози за стенокардії часто сприятливі, якщо лікарську допомогу було надано вчасно, і лікар призначив правильне лікування.  

Переваги Uclinic

  • Власний кардіологічний центр
  • Усі види інструментальних і лабораторних досліджень
  • Досвідчені кардіологи та судинні хірурги
  • Можливість пройти розширений чек-ап на базі однієї клініки
  • Доступні ціни на діагностику та лікування
 

Часті запитання

Чим небезпечна стенокардія?

Стенокардія небезпечна тим, що може призвести до інфаркту міокарда та супутніх ускладнень (набряк легенів, хронічна серцева недостатність тощо). Тому не відкладайте візит до кардіолога для визначення індивідуальних ризиків виникнення серцево-судинних захворювань.  

Біль у грудях це завжди стенокардія?

Ні, біль у грудях може бути спричинений різними причинами, включно з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ), панічними атаками, невралгією, плевритом тощо. Тільки лікар може точно визначити причину болю, тому при появі симптому запишіться на обстеження в Uclinic.  

Чи потрібна операція за наявності стенокардії?

Не завжди. Лікування стенокардії може включати консервативну терапію і зміну способу життя. Операція потрібна в разі тяжкої обструкції коронарних артерій, розвитку гострого коронарного синдрому або неможливості пацієнта регулярно приймати лікарські препарати.