Операції при стенозі хребта

Наші нейрохірурги мають міжнародну кваліфікацію, багаторічний досвід та регулярно проходять стажування у провідних клініках Європи та США, що дозволяє їм застосовувати передові методики лікування. В Uclinic для цього створені високотехнологічні операційні, оснащені мікрохірургічним та ендоскопічним обладнанням. Пацієнти отримують цілодобовий догляд у комфортних палатах, а індивідуальні програми швидкого відновлення допомагають повернутися до активного життя під професійним наглядом реабілітологів. Крім того, можливість проходити всі необхідні обстеження на місці робить процес діагностики та лікування максимально зручним та безпечним.

Стеноз хребта (стеноз спинномозкового каналу) — це патологічне звуження хребетного каналу, через яке проходить спинний мозок та нервові корінці. Звуження призводить до компресії нервових структур, що викликає біль, неврологічні порушення та обмеження рухової активності.

Вікові дегенеративні зміни: найпоширеніша причина у людей старше 50 років. З віком міжхребцеві диски втрачають висоту, з’являються остеофіти (кісткові вирости), потовщуються зв’язки хребта. Грижі міжхребцевих дисків: випинання або випадіння пульпозного ядра диска у просвіт каналу. Остеохондроз і спондилоартроз: дегенеративні захворювання хребта, що супроводжуються утворенням кісткових розростань. Травми хребта: переломи або компресійні ушкодження, які змінюють анатомію каналу. Спондилолістез: зміщення хребців один відносно одного. Вроджені аномалії: вужчий, ніж норма, хребетний канал із народження. Пухлини: доброякісні або злоякісні новоутворення, що здавлюють спинномозковий канал.

Хірургічне лікування показане, коли консервативна терапія не дає результату або стан пацієнта швидко погіршується:

• Відсутність ефекту від медикаментозного лікування, фізіотерапії, ЛФК чи блокад протягом 3–6 місяців.
• Хронічний біль у спині та ногах, який не знімається знеболювальними засобами.
• Порушення ходи — синдром «переміжної кульгавості», коли після короткої ходьби з’являються біль і слабкість у ногах.
• Неврологічні симптоми: оніміння, печіння, слабкість м’язів ніг, зниження чутливості.
• Порушення функції тазових органів: утруднене сечовипускання, дефекація, зниження потенції.
• Прогресивне звуження каналу за даними МРТ із ознаками компресії спинного мозку.

Перед втручанням необхідно пройти повну діагностику, яка включає: Інструментальні обстеження: МРТ хребта (визначає локалізацію та ступінь звуження), КТ (оцінка кісткових структур), рентген з функціональними пробами (виявлення нестабільності хребців). Аналізи: загальний та біохімічний аналіз крові, коагулограма, група крові, ЕКГ, консультація терапевта. Консультація нейрохірурга: оцінка неврологічного статусу, визначення показань, вибір методу операції, обговорення ризиків та прогнозу операції.

Операція при стенозі хребетного каналу проводиться під загальною анестезією (ендотрахеальний наркоз), а її тривалість варіюється від 1 до 4 годин залежно від складності. Пацієнт розміщується на операційному столі у положенні на животі. Хірург виконує розріз по середній лінії спини, розмір якого залежить від обраної техніки: 5–8 см для відкритої операції або 1–2 см для ендоскопічної. Після відкриття доступу до хребетних структур, під ретельним контролем мікроскопа або ендоскопа, проводиться основний етап — декомпресія: видаляються тканини, що чинять тиск на спинномозковий канал (частина дужки, жовта зв’язка, грижа диска, остеофіти). Після перевірки достатнього звільнення нервових структур, за потреби, встановлюються стабілізаційні конструкції. На завершення рана пошарово зашивається.

Ранній післяопераційний період починається з моменту завершення втручання та складається з:

• Госпіталізації: від 3 до 7 днів при відкритій операції та 1–2 дні — при використанні ендоскопічних методик.
• Першої фізичної активності: Для профілактики тромбозів пацієнтам дозволяється вставати та ходити вже на 1–2 день під наглядом персоналу.
• Знеболення: у перші дні призначають анальгетики для комфорту.
• Догляд за раною: носіння стерильної пов’язки та зняття швів через 10–14 днів.

Реабілітація після операції стенозу хребетного каналу розподіляється на кілька фаз:

• 1–2 тижні: ходьба в спокійному темпі без різких рухів, нахилів чи обертань тулуба.
• 3–6 тижнів: поступове розширення активності; можна розпочинати лікувальна фізкультура (ЛФК) під наглядом реабілітолога для зміцнення м’язового корсета.
• 2–3 місяці: до програми додаються фізіотерапевтичні процедури (магнітотерапія, електрофорез) та масаж; більшість пацієнтів повертаються до основних повсякденних справ.

Повне відновлення зазвичай настає через 3–6 місяців. У цей період дозволяється помірна фізична активність, як-от плавання, скандинавська ходьба або йога. Однак пацієнт має дотримуватись важливих обмежень:

• не підіймати важкі предмети протягом 3–6 місяців;
• уникати тривалого сидіння чи стояння;
• не займатися контактними видами спорту протягом 6–12 місяців.
• носити підтримувальний корсет (за рекомендацією лікаря)