Класифікація блефариту

На основі сукупності ознак, що призводять до розвитку запального процесу, у медичній офтальмологічній практиці виділяють кілька видів блефариту:

• інфекційний блефарит;
• лускатий блефарит;
• алергічний блефарит;
• демодекозний блефарит;
• мейбомієвий блефарит.

Блефарит фото

Блефарит за анатомічними ознаками класифікують на передній або задній, крайовий, змішаний. Незалежно від локалізації розвитку захворювання блефарит викликає неприємні відчуття та негативно впливає на зовнішність.

Серед поширених симптомів блефариту можна виділити:

• відчуття стороннього тіла або відчуття печіння в ураженій ділянці;
• надмірна сльозотеча;
• свербіння;
• чутливість до світла;
• опухлі повіки;
• почервоніння очей;
• помутніння зору;
• виділення пінистих сліз;
• сухість очей;
• лущення у основі вій або утворення кірки на віях, яка особливо помітна після нічного відпочинку.

Із захворюванням можна зіткнутися у будь-якому віці, але найчастіше патологія спостерігається у людей старших за 50 років.

Блефарит діагностика

Блефарит не викликає незворотного ушкодження зору, не є заразним. При своєчасному зверненні до офтальмолога захворювання не перетікає у хронічну форму та успішно лікується. Одна з методик, що використовується для діагностики блефариту, включає візуальний огляд, при якому лікар-офтальмолог може використовувати спеціальний збільшувальний інструмент, щоб досліджувати очі та повіки. Точніший спосіб діагностики – мазок для тестування. Для проведення процедури застосовується тампон, щоб отримати зразок виділень, що утворюються на повіці. Надалі цей матеріал можна проаналізувати на наявність грибків, бактерій чи ознак алергії. Після виявлення причин розвитку блефариту складається план лікування.

Ускладнення блефариту:

• Проблеми з віями – аномальне зростання, випадання, втрата кольору;
• Проблеми зі шкірою повік – краї можуть повернутися всередину або назовні, при тривалому перебігу хвороби з’являються рубці;
• Зниження гостроти зору – причиною втрати чіткості зору є плівки, що утворюються на очній поверхні;
• Зниження вироблення слізної рідини – ліпідний шар, який утворюється через порушення функції мейбомієвих залоз, може викликати подразнення, симптоми сухості очей або сльозотечі.
• Ячмінь – хвороблива шишка, яка зазвичай найбільш помітна на поверхні повіки біля основ вій, розвивається через інфекційний процес.
• Халязіон – закупорка сальних залоз викликає запалення, внаслідок чого повіка опухає, червоніє і з’являється доброякісне та безболісне утворення;
• Хронічний «рожевий очей» – запущений блефарит може призвести до рецидивуючих нападів кон’юнктивіту.
  Травма рогівки – подразнення, яке непокоїть при блефариті, може призвести до появи виразки на рогівці.

Блефарит лікування

Сучасне лікування блефариту передбачає комплексний підхід. Гігієна шкіри та повік – один з найважливіших моментів. Необхідно підтримувати чистоту повік, шкіри та волосся, що дозволяє контролювати симптоми блефариту. Для очищення рекомендується застосовувати спеціальні антибактеріальні засоби, які запобігають зростанню бактерій.

Лікування призначається залежно від причини та симптомів блефариту. Для полегшення стану лікар-офтальмолог може порадити застосовувати антибіотики у вигляді мазі, крапель або спрею для очей. Медикаментозне лікування блефариту включає застосування різноманітних препаратів. Пацієнтам можуть бути призначені противірусні, глюкокортикоїдні та інші засоби.

Запишіться до офтальмолога, щоб визначити точний діагноз та своєчасно розпочати лікування.