Тонзилектомія

Рішення про необхідність хірургічного втручання може приймати тільки досвідчений фахівець, грунтуючись на результатах комплексного обстеження хворого. Існує кілька певних показань для проведення тонзилектомії:

• часті інфекції горла, ангіни, що переходять в хронічну стадію. Найбільш небезпечні стрептококові тонзиліти, і їх необхідно відрізняти від стандартних простудних інфекцій. Для цього призначаються лабораторні дослідження, серед яких одним з основних є титр антистрептолізину. Його підвищений показник може означати присутність в організмі інфекції стрептокока;
• часті тонзиліти, ускладнені паратонзіллярним абсцесом (гнійне запалення тканин горла, оточуючих мигдалики);
• наявність інших серйозних хвороб, пов’язаних з ревматизмом. До них відносяться патології серця і судин, захворювання суглобів і порушення роботи нирок. В цьому випадку фахівець повинен передбачити всі можливі ризики для хворого, провівши для цього ряд додаткових досліджень;
• прогресуюча гіпертрофія мигдаликів, що заважає хворому повноцінно дихати і ковтати. Зазвичай в цьому випадку пацієнти мають серйозні проблеми зі сном через хропіння, або ж відчувають уві сні синдром апное.

Процес підготовки до операції по видаленню мигдаликів не вимагає госпіталізації. Всі необхідні обстеження пацієнт проходить в амбулаторному режимі. При токсико-алергічної форми ангіни або наявності ряду супутніх патологій операція проводиться в період прийому певних медичних препаратів.

У процесі підготовки за 5 днів до призначеної дати операції пацієнтові проводиться спеціальне лікування медикаментами для нормалізації потоку крові і усунення симптомів тривоги. Процес хірургічного втручання здійснюється строго натщесерце, але якщо у пацієнта існують причини, за якими заборонені тривалі проміжки між прийомом їжі, операція проводиться тільки через 4 години після останнього прийому їжі, з огляду на згоду анестезіолога.

Операція може проводитися як під загальним, так і під місцевим наркозом. Це вирішується попередньо, за результатами обстеження хворого і з урахуванням можливих показань і протипоказань. Хірургічне втручання триває близько 40 хвилин, після чого хворий відправляється в палату під постійний контроль медичного персоналу протягом доби. У першу добу після операції заборонена груба їжа, можна вживати натуральний йогурт, сир, різні бульйони і пюре.

Період реабілітації може відрізнятися за своєю тривалістю, і залежить від особливостей організму хворого, а точніше рівня больового порогу. Приблизно через тиждень після проведеного втручання всі неприємні відчуття в процесі харчування і при ковтанні повністю зникають. У відновлювальному періоді пацієнтові призначають терапію антибіотиками, різні знеболюючі препарати. Небажано використання грубої їжі, кислих ягідних і фруктових соків, різних газованих напоїв. У перші післяопераційні дні температура прийнятої їжі повинна бути досить низькою, це сприяє зменшення почуття болю, запобігає можливість кровотечі та інших небажаних ускладнень. Рекомендовано рясне пиття, для запобігання висушування слизової оболонки рота. Необхідно захиститися від переохолодження і уникати важких фізичних навантажень.

Найчастіше післяопераційне ускладнення — кровотеча, яке розділяється на судинне і паренхіматозне. Воно може виникнути як відразу після операції, так і через кілька днів з моменту її проведення. Щоб визначити джерело кровотечі, фахівець проводить фарінгоскопічний огляд. Проводиться оцінка загального стану хворого і ступеня крововтрати, потім призначається техніка зупинки кровотечі за допомогою медикаментів або хірургічного втручання. Більш рідкісні види ускладнень:

• флегмона шиї;
• емфізема шкіри;
• гематома глотки;
• мовний тонзиліт;
• гострий отит;
• стоматит;
• внутрішньочерепні проблеми та ін.

Щоб уникнути виникнення інфекційних ускладнень, призначається антибіотикотерапія. З цією ж метою оперативне втручання не призначають на період загострення хвороби.