Протезування статевого члена (фаллопротезування)

Методи протезування статевого члена

У сучасній медичній практиці застосовується кілька видів протезів, впроваджуваних в кавернозні тіла члена і відрізняються за принципом роботи:

• еластичні негідравлічні — надійні і прості силіконові парні стрижні, за допомогою яких статевий орган постійно знаходиться в стані ерекції;
• пластичні негідравлічні — подвійна металева спіраль або поліетиленові стрижні, з хорошою здатністю до пластичної деформації;
• гідравлічні — в імплантовані циліндри по трубках під дією помпи з резервуара надходить рідина, що розтягує орган до потрібного розміру.

Останні бувають 2-компонентні (помпа з резервуаром суміщені і поміщаються під шкіру мошонки) і 3-компонентні (помпа розташовується в мошонці, резервуар — позаду лона). Вартість гідравлічних протезів вище, але вони мають більш природний вигляд. Розріз виконується в області складок, шви після загоєння практично непомітні.

Питання про те, який протез статевого члена вибрати, вирішується спільно з пацієнтом. Техніка проведення операції визначається лікарем з урахуванням клінічних показань. У деяких випадках виконується пластична реконструкція.

Показання до протезування статевого члена

Імплант встановлюється пацієнтам з різних причин, які викликали виражену ступінь еректильної дисфункції. До найбільш частих захворювань, при яких показано фаллопротезування, відносяться:

• хвороба Пейроні;
• недорозвинення статевого органу;
• кавернозний фіброз;
• тяжкі ендокринні, судинні патології;
• посттравматичні ускладнення;
• ушкодження спинного мозку;
• безуспішність консервативної терапії;
• неврологічні захворювання;
• радикальна простатектомія без нервозберігаючої операції;
• психогенна еректильна дисфункція, що не піддається іншим методам лікування.

Вибір тактики лікування та обсягу втручань визначається лікарем після діагностичних досліджень, з урахуванням всіх показань і протипоказань.