Ерозія шийки матки

Ерозію шийки матки діагностують майже у 15% представниць прекрасної статі, як у молодому віці, так і у жінок 45+. Ураження слизової оболонки шийки матки може викликати багато факторів. Основними причинами ерозії шийки матки є:

1. Неправильне використання гормональних препаратів, частіше за все протизаплідних пігулок.
2. Порушення імунної системи, низька активність жінки, дефіцит свіжого повітря та здорового образу життя.
3. Механічні пошкодження. Ерозія шийки матки може виникнути при вивороті слизової оболонки — такі пошкодження зазвичай виникають після пологів та абортів.
4. Хронічні захворювання урогенітальної системи.
5. Ранній початок статевого життя, ранні пологи, рання вагітність, а саме у підлітковому віці.
6. Часта зміна сексуальних партнерів, активне сексуальне життя.
7. Незахищений статевий акт.

Профілактичні огляди у лікаря-гінеколога допомагають виявити ерозію матки на ранній стадії, адже жінка може не знати про своє захворювання. Також є інші причини ерозії шийки матки, до яких відносять:

• гормональний збій менструального циклу;
• перенесення вірусних патологій;
• грубий статевий акт;
• довготривала депресія;
• порушення психосоматичного стану жінки;
• цукровий діабет та інше.

Як правило, ерозія не має клінічних проявів. Виявити захворювання можна тільки при огляді.

Обстеження жінки при підозрі, що в неї є ерозія шийки матки, починають з простішого огляду на спеціальному гінекологічному кріслі та збору анамнезу. Пацієнтка може розповісти про симптоми ерозії шийки матки, якщо вони є, час їхньої появи, частоту проявів. У деяких випадках пацієнти скаржаться на:

1. Кров’янисті виділення в період, коли в них немає менструації.
2. Мажучі виділення після статевого акту.
3. Болісні та неприємні відчуття під час сексу.
4. Невеликі виділення слизисто-гнійного характеру зі статевих органів.
5. Доволі часті менструації.
6. Хворобливі відчуття в нижній частині живота під час статевого акту, менструації та сечовипускання.

Виділення дивного кольору можуть розповісти дуже багато, адже це перший дзвіночок, що потрібно їхати до лікаря-гінеколога. Також головною ознакою патології є болісний секс. Розкажіть про це вашому гінекологу та виявіть причину тому, що так не повинно бути. Симптоми можуть варіюватися від легкої до важкої форми. Важливо розуміти, що вищенаведені ознаки стосуються тільки симптомів ерозії шийки матки.

Що таке ерозія у жінок, які знаходяться при надії? Дана патологія ніяк не загрожує вам виносити та народити здорову дитину, тому лікування ерозії шийки матки відкладають на час після пологів та відновлення породіллі. Ця патологія часто зустрічається й під час вагітності. Однак ерозія є небезпечною для жінки при надії, оскільки:

• шийка матки під час вагітності легко інфікується мікроорганізмами, що призводить до розвитку важкого запального процесу;
• внаслідок низького імунітету у вагітної є високий ризик перетворення ерозії у доброякісне новоутворення — дисплазію шийки матки.

Медикаментозне лікування ерозії під час виношування дитини призначають лише за результатами клінічних і лабораторних аналізів. Бувають випадки, коли після пологів у породіллі ерозія шийки матки зникає самостійно. Багато жінок цікавить питання, чи можна завагітніти під час ерозії шийки матки? Так, звичайно. Це зумовлено тим, що ушкодження епітелію ніяк не впливає на репродуктивну частину здоров’я жінки.

Що таке ерозія шийки матки та які бувають стадії розвитку? Ці питання ставить кожна жінка, коли бачить у своєму анамнезі такий діагноз. Є дуже проста класифікація патології, згідно з якою виділяють три види ерозії:

1. Істинна. Виникає внаслідок ушкодження епітелію. Характерною ознакою є ушкодження на шийці матки, які є проявом запального процесу. Ранки кровоточать при будь-яких контактах.
2. Псевдоерозія. Такі ерозії з’являються під дією запального процесу. При його стиханні (самостійному або внаслідок терапії) епітелій відновлюється повністю.
3. Вроджена. Не так часто зустрічається, але випадки є. Патологія розвивається під час внутрішньоутробного розвитку. Вроджені ерозії відрізняються невеликим розміром, яскраво-червоним забарвленням та рівною поверхнею. Вони не мають ознак запалення. Зазвичай така патологія зникає самостійно.

Це основні види ерозії, які зможуть вам чітко розуміти, звідки у вас захворювання і які його ознаки. Відрізняють декілька форм псевдоерозії:

• фолікулярна, тобто складається з залізистих ходів та кист;
• папілярна, поверхня якої вкрита розростаннями циліндричного епітелію.

Багато жінок цікавить, скільки часу лікується ерозія шийки матки? Про час тут не йдеться, головне, щоб будь-яка жінка мала змогу повернутися до нормального життя і приходити на огляд лише за гарними новинами.

Жіночий організм дуже унікальний і потребує індивідуального підходу до кожної проблеми. Будь-яке захворювання, зокрема ерозія шийки матки, потребує повної діагностики для подальшого коректного лікування. Визначити, що жінка має патологію у вигляді ерозії, можна тільки на прийомі у гінеколога. За допомогою обстеження на кріслі у дзеркалах лікар виявляє дефекти епітелію на слизовій оболонці шийки матки. Також при контакті з інструментом ранки можуть кровоточити. Діагностувати ерозію чи ектопію шийки матки може лише лікар-гінеколог за допомогою різних методів, а саме:

1. Кольпоскопія. За допомогою цієї діагностичної процедури можна дослідити шийку матки та внутрішні стінки піхви оптичним приладом — кольпоскопом. Він збільшує слизову оболонку в кілька разів, що дає змогу візуально вивчити її. Даний вид обстеження безпечний для здоров’я та безболісний.
2. Аналіз цитології епітелію шийки матки — швидке та безболісне дослідження. Це мазок, який беруть спеціальним інструментом — ендоцервікальною щіточкою. Він містить невелику кількість клітин, що дозволяє встановити наявність атипових клітин. Такий вид досліджень використовують як профілактичний захід при регулярному огляді у гінеколога.
3. Бактеріологічне обстеження. Мазок береться з піхви шпателем, що виявляє кількість лейкоцитів та причини інфекції. Якщо ж він не дає точної інформації про захворювання, то проводять бактеріологічний посів та ПЛР-тест.
4. Біопсія — такий спосіб передбачає взяття невеликих частинок тканини з тієї області, де підозрюється ерозія. Процедура проводиться на 5–7 день менструального циклу.

Такі маніпуляції дозволять лікарю більше дізнатися про стан вашого здоров’я та чітко поставити вам діагноз.

Як лікувати ерозію шийки матки? Якщо жінка не народжувала до 24 років, то лікування ерозії не проводять. Досить лише проводити регулярний огляд у гінеколога один раз на рік та робити ПАП-тести й кольпоскопію. Також, щоб зменшити болісні відчуття та виділення ерозії шийки матки, лікарі призначають медикаментозний метод терапії, а саме: протизапальні, протимікробні засоби, що сприяють відновленню епітелію. Для лікування обширної ерозії використовують хірургічні методи:

• кріодеструкцію — використання рідкого азоту;
• припікання — при застосуванні електричного струму.

У сучасному світі популярними є лазерна корекція та радіохвильове лікування.

За відсутності лікування протягом тривалого часу наслідки ерозії шийки матки призводять до наступних ускладнень:

• кольпіт і цервіцит — запальний процес слизової піхви та шийки матки;
• порушення мікрофлори піхви з подальшим дисбактеріозом;
• патологія, яка перероджується з доброякісної у злоякісну.

Хронічна ерозія шийки матки може призвести до формування дисплазії шийки матки. Ускладнення перебігу ерозивного процесу під час вагітності може призвести до невиношування та викидня.

Будь-якого захворювання легше уникнути. До основних профілактичних заходів відносять:

• відмову від випадкових статевих контактів;
• вчасне проходження обстеження та лікування будь-яких захворювань сечостатевої системи;
• ретельне слідкування за гігієною статевих органів;
• відмова від звичних інтоксикацій — шкідливих звичок (особливо паління);
• використання надійних бар’єрних засобів контрацепції;
• регулярне відвідування лікаря-гінеколога, обстеження і кольпоскопія раз на рік.

Конкретні рекомендації вам надасть ваш лікар-гінеколог. За необхідністю він вам порекомендує основні засоби гігієни, контрацепції та скаже, коли і як часто вам потрібно проходити комплексне обстеження. При появі перших симптомів поганого самопочуття зверніться до лікаря.