Дисплазія шийки матки

Згідно з міжнародною класифікацією, відповідно до глибини ураження багатошарового плоского епітелію, розрізняють наступні стадії дисплазії:

• легка (CIN 1) — вражає не більше однієї третини плоского епітелію;
• помірна (CIN 2) — вражає до двох третин плоского епітелію;
• важка (CIN 3 — вражає всі клітини по всій товщині епітелію.

При важкій дисплазії шийки матки буває складно встановити, дисплазія це чи рак шийки матки. Локалізація процесу залежить від віку жінки: у молодих пацієнтів дисплазія розвивається переважно на вагінальній частині шийки матки, у літніх — переміщається в ділянку цервікального каналу. За важкої дисплазії шийки матки є ризик виникнення внутрішньо епітеліальної карциноми. Головною причиною захворювання у жінок є зараження вірусом папіломи людини (ВПЛ), який передається виключно статевим шляхом. Вірус папіломи людини має більше ніж 200 типів, але тільки деякі з них можуть спровокувати онкологічне захворювання. Такі типи, як 16 і 18 ВПЛ, вважаються найнебезпечнішими та потребують особливої уваги лікаря-гінеколога. Основні причини дисплазії шийки матки:

1. Ендокринні порушення.
2. Запальні процеси, що викликані інфекціями, які передаються статевим шляхом.
3. Ранній початок статевого життя.
4. Пологи у підлітковому віці.
5. Безладні статеві зв’язки.
6. Знижений імунітет і шкідливі звички.
7. Спадковість.
8. Якщо раніше були хірургічні втручання або травматичні пологи.
9. Псевдоерозія.
10. Кондиломи, кольпіт, лейкоплакія.
11. Гормональні порушення, а саме менопауза або довготривале застосування гормональних препаратів більше ніж 5 років.

Зараження відбувається тільки статевим шляхом. Бар’єрна контрацепція не дає гарантії безпеки. Також чим більше у вас було пологів, тим більше ризик захворіти. У більшості пацієнтів клінічний перебіг диспластичних змін безсимптомний і специфічні скарги відсутні. Зрідка можуть спостерігатися кров’яні виділення з піхви після статевого акту. Дисплазія шийки матки частіше за все виявляється вже на обстеженні лікаря, тому необхідно своєчасно відвідувати лікаря-гінеколога, аби запобігти ускладненню. CIN може бути виявлений при збільшенні виділення слизу або сукровиці, також при фонових захворюваннях шийки матки (поліпах, ерозії, лейкоплакії, псевдоерозіях).

У зв’язку з тим, що дисплазія, як правило, протікає безсимптомно, захворювання гінекологи часто виявляють тільки при плановому профілактичному огляді. Для точного діагнозу проводять особливі обстеження, щоб підтвердити припущення. Діагностичні заходи з виявлення дисплазії:

1. Огляд піхви та шийки матки у дзеркалі з метою виявлення патології.
2. Мазок на цитологію. Лікар бере мазок з поверхні шийки матки, потім направляє матеріал на лабораторне дослідження. Це дозволяє визначити склад клітин, форму, кількість та інші важливі параметри.
3. Дослідження на предмет наявності ДНК папіломавірусу, якісний аналіз з типування дозволяє виявити присутність онкогенних вірусів.
4. Біопсія шийки матки під оглядом кольпоскопа. Цей вид обстеження дає змогу виявити ступінь ураження дисплазії.

При огляді ви можете розповісти лікарю, що у вас болить та турбує. Це можуть бути: білуваті виділення з домішками крові, болі внизу живота, що тягнуть, неприємні відчуття під час занять спортом та статевого акту.

Чи виліковується дисплазія шийки матки? Таке питання ставить кожна друга жінка, незалежно від віку та ступеню захворювання. Звичайно, лікування визначається тим, наскільки занедбана хвороба. Лікування дисплазії шийки матки розробляється у залежності від віку пацієнта, репродуктивних планів жінки та ступеня захворювання. Рішення про вибір протоколу лікування проводиться в кожному випадку індивідуально.

Так, молодим жінкам (до 35 років) із ВПЛ, CIN I, CIN II, якщо при біопсії не виявлено білок р16, рекомендується динамічне спостереження. Зауважимо, що спостереження доцільне лише у пацієнток із 1-м та 2-м типами зони трансформації за результатами кольпоскопії. Контрольні огляди, цитологічне дослідження, тест на ВПЛ показані через 6 місяців та через рік після первинного виявлення патології.

На стадіях СIN II (при виявленні білка р16, KІ67 у результаті біопсії), CIN III показане хірургічне лікування: видалення пошкодженої тканини. У першому випадку використовують електро-, радіохвилі. Видалення може бути електро- та радіохвильовим або ножовим.

При виявленні кольпоскопії 3-го типу зони трансформації на тлі позитивного РAP-тесту проводять вишкрібання слизової оболонки каналу шийки матки та/або широку ексцизійну біопсію для виключення пухлинного процесу. Коли лікар-гінеколог виявив, до якої групи ви належите згідно з вашим анамнезом, призначається лікування. Загальні принципи боротьби з дисплазією шийки матки:

• протизапальне лікування, антибактеріальна терапія;
• нормалізація біоценозу піхви;
• оцінка та нормалізація ендокринних процесів;
• противірусна терапія;
• нормалізація імунітету.

Якщо захворювання знаходиться на першій стадії, гінеколог може вибрати тактику спостереження, оскільки хвороба може сама зникнути. Використовується консервативне лікування. Його метою є лікуванні та зняття запального процесу, відновлення мікрофлори слизових оболонок піхви, покращення спротиву організму хворобам. Якщо через декілька місяців після обстеження динаміка хвороби не змінюється, тоді призначається оперативне втручання. Лікування дисплазії шийки матки другої та третьої ступенів проводиться тільки за допомогою хірурга. Види оперативних втручань для лікування дисплазії шийки матки:

1. Кріодеструкція. Замороження здійснюється рідким азотом. Рубців на тканинах такий метод не залишає, тому він підходить молодим жінкам, які ще не народжували. На сьогоднішіній день цей метод використовується рідко.
2. Петльова електроексцизія. Метод полягає у впливі високочастотного струму. Він дозволяє видалити патологічні тканини за допомогою петлеподібного електрода. До переваг методу відносять цінову доступність, яка часто впливає на рішення пацієнтів під час вибору методу лікування дисплазії матки.
3. Лазеротерапія. Метод складається із «випаровування» патологічних клітин лазерним променем. При цьому не залишається рубців, а лікар може контролювати глибину дії лазера.
4. Радіохвильовий метод. Сучасний спосіб лікування дисплазії шийки матки. Дозволяє видалити патологічні тканини за допомогою високоточних радіохвиль. Метод малотравматичний, не залишає рубців, а найголовніше — зменшує ризики появи диспазії.
5. Конізація. Вид видалення змінених клітин за допомогою скальпеля. Такий метод травматичний, є ризик інфікування, кровотечі. Післяопераційний період важкий та довготривалий.
6. Гістероктомія. Видалення матки з шийкою. Даний метод використовується тільки у найважчих випадках, при виявленні ракових клітин чи повторному переродженні.

У будь-якому випадку процес довготривалий та складний, потребує багато часу та уваги до вашого здоров’я. Після лікування дисплазії шийки матки, незалежно від методу, важливо дотримуватися рекомендацій лікаря-гінеколога протягом п’яти тижнів:

• зберігати статевий спокій;
• відмовитися від спортивних занять та підйому важкого;
• не відвідувати басейни, сауни, бані та будь-які водойми;
• приймати лише теплий душ.

Після операції можливий рецидив, тому потрібен регулярний огляд гінеколога. Здоров’я жінки — запорука гарного настрою та доброго самопочуття. Але найважливіше — це профілактика та захист від раку шийки матки — вакцинація проти вірусу папіломи людини.