Рвота у дитини: що робити

Причин блювання набагато більше, ніж здається на перший погляд. Найчастіше до нього призводять вірусний гастроентерит, харчове отруєння, інші інфекційні захворювання, переїдання або різка зміна раціону, заколисування в транспорті, а у старших дітей — мігрень.

Але є стани, які небезпечно пропустити: апендицит, кишкова непрохідність, інфекції центральної нервової системи, черепно-мозкова травма, отруєння медикаментами або побутовою хімією, кетоацидоз через порушення обміну речовин. За одним лише фактом блювання неможливо визначити його причину. Лікар оцінює вік дитини, тривалість симптомів, наявність температури, характер болю, вигляд блювотних мас, частоту сечовипускання та загальний стан. Саме тому педіатричний огляд важливий — особливо коли ситуація викликає сумніви. Записатись на консультацію до педіатрів Uclinic на Житомирській можна за номером +38 063 407 42 42.

Батьки нерідко автоматично списують блювання на «кишковий вірус», і в більшості випадків справді мають рацію. Але іноді за схожими симптомами ховаються зовсім інші стани.

З гастроентерологічних причин варто пам’ятати про апендицит, кишкову непрохідність та інвагінацію кишечника — особливо якщо блювання поєднується з вираженим болем у животі.

З інфекційних — отит, інфекції сечовивідних шляхів і навіть пневмонія можуть супроводжуватись блюванням без очевидних симптомів основного захворювання.

З неврологічних — мігрень у дітей, подразнення мозкових оболонок на тлі інфекції, наслідки травми голови або підвищення внутрішньочерепного тиску.

Також блювання може виникати при харчовому отруєнні та метаболічних порушеннях, зокрема — кетоацидозі при цукровому діабеті, ураженні печінки та нирок тощо.

Дитина втрачає рідину не тільки через блювання. Часто одночасно діє кілька факторів: діарея, висока температура і відмова від пиття. Саме тому зневоднення розвивається швидше, ніж очікують батьки — особливо у маленьких дітей.

Ознаки, які мають насторожити:

- дитина мочиться рідше, ніж зазвичай, або зовсім не мочилася кілька годин

- сухі губи, язик і слизові оболонки

- мала кількість або відсутність сліз під час плачу

- незвична сонливість або млявість, яка не характерна для дитини

- сильна спрага або, навпаки, повна відмова від пиття

- запалі очі

- у немовлят — помітно менше мокрих підгузків, ніж зазвичай, западіння тім’ячка

Педіатричні рекомендації NICE (National Institute for Health and Care Excellence) окремо виділяють дітей до року, і особливо до 6 місяців, як групу найвищого ризику швидкого зневоднення. Для них поріг для звернення до лікаря має бути мінімальним.

Є ситуації, в яких важлива кожна хвилина. Негайно зверніться по медичну допомогу, якщо:

• дитину важко розбудити або вона незвично млява та пасивна
• є будь-які порушення свідомості або орієнтації
• дитина скаржиться на біль у животі
• у блювотних масах є кров або вони мають зелений колір
• є підозра на отруєння — медикаментами, хімікатами, рослинами
• блювання виникло після травми голови
• дитина не може пити або постійно блює одразу після будь-якої спроби напоїти
• наявні виражені ознаки зневоднення
• висока температура поєднується з ригідністю шиї, сильним головним болем або різким погіршенням загального стану

Це саме ті ситуації, в яких педіатричні рекомендації наполягають на терміновій оцінці фахівця. Педіатри Uclinic (вул. Львівська, 49) готові прийняти дитину та оцінити її стан. Екстрений запис +38 063 407 42 42.

Важливо! Стаття має інформаційний характер і не замінює огляд педіатра.

Головне завдання батьків у більшості випадків — не зупинити блювання, а запобігти зневодненню та уважно стежити за станом дитини.

ВООЗ рекомендує оральну регідратацію як основний підхід при зневодненні і підкреслює важливість продовження вікового харчування.

Відпоювання — пріоритет номер один. Оптимальний вибір — оральні регідратаційні розчини, що містять правильне співвідношення води, солей і глюкози. Вони продаються в аптеці без рецепта і значно ефективніші за звичайну воду, солодкі компоти або газовані напої.

Давати рідину маленькими порціями. Після епізоду блювання не намагайтесь одразу напоїти дитину великим об’ємом — це спровокує повторне блювання. Починайте з кількох чайних ложок кожні 5–10 хвилин і поступово збільшуйте об’єм.

Продовжувати грудне вигодовування. Для немовлят грудне молоко залишається важливим джерелом і рідини, і харчування — навіть під час хвороби. Не переривайте вигодовування.

Не змушувати їсти. Поки дитину нудить, їжа може підсилити блювання. Після покращення стану поступово повертайтесь до звичного раціону — не потрібно дотримуватись жорсткої дієти «на рисі і сухарях» довше, ніж потрібно.

Немовлята до 6 місяців — найвразливіша група. Повторне блювання у немовляти навіть без явних ознак зневоднення — привід для швидкої консультації з педіатром. Стежте за кількістю мокрих підгузків: менше 4–5 на добу — тривожний сигнал.

Від 6 до 12 місяців. Продовжуйте грудне вигодовування або вікове харчування після стабілізації стану. Уважно контролюйте питний режим і кількість сечі.

Від 1 до 3 років. Дитина вже може тягнутися до пиття сама, але при активному блюванні важливо контролювати об’єм рідини і не замінювати регідратаційний розчин солодкими соками або компотами — вони можуть посилити діарею.

Дошкільнята та школярі. Дитина вже може сказати, де болить, чи є нудота, головний біль. Оцінюйте не тільки кількість епізодів блювання, а й загальне самопочуття: чи може дитина вставати, чи реагує на звернення, чи не виглядає надмірно млявою.

Спроба просто «зупинити симптом» без розуміння причини може відволікти від пошуку справжнього захворювання і затримати необхідну допомогу.

Чого не варто робити без консультації лікаря:

- давати дитині протиблювотні препарати — деякі з них мають серйозні побічні ефекти у дітей і не рекомендовані без призначення педіатра

- самостійно починати антибіотики — при вірусному гастроентериті вони не працюють, а при бактеріальних інфекціях схему підбирає лікар

- використовувати «закріплюючі» препарати без рекомендації

- давати великий об’єм рідини одразу після блювання

- змушувати дитину їсти

- давати газовану воду, солодкі напої або народні відвари замість регідратаційного розчину

Американська академія педіатрії наголошує: безрецептурні препарати від блювання не варто давати дитині без конкретної рекомендації педіатра. Якщо ви не знаєте, що робити — зателефонуйте лікарю, а не ризикуйте здоров’ям дитини. Педіатри Uclinic на Житомирській відповідять на ваші запитання і допоможуть оцінити стан дитини: +38 063 407 42 42.

Міф 1: «Потрібно обов’язково зупинити блювання». Блювання — симптом, і пригнічення його без встановлення причини може маскувати серйозний стан. Насамперед оцінюйте загальний стан дитини і відновлюйте втрату рідини.

Міф 2: «Чай із ромашкою або м’ятою вилікує шлунок». Рослинні засоби не мають доказової бази при блюванні у дітей, а деякі препарати на рослинній основі можуть бути небезпечними для маленьких дітей.

Міф 3: «Газована вода допоможе відпоїти». Газована вода містить вуглекислий газ і може посилити здуття та нудоту. Для регідратації використовують спеціальні розчини з аптеки.

Міф 4: «Якщо дитина один раз вирвала — це точно отруєння». Причин набагато більше. Один епізод блювання без інших симптомів у дитини з нормальним самопочуттям найчастіше не потребує жодного лікування.

Паніка батьків зрозуміла і природна. Але найкраща допомога дитині — це спокійна послідовна оцінка її стану, бажано, під наглядом лікаря, а не хаотичні спроби «щось зробити».

Блювання у дитини найчастіше має доброякісну причину і минає за кілька днів. Але батькам важливо не пропустити зневоднення або симптоми захворювання, яке потребує термінової допомоги. Оцінюйте загальний стан дитини, стежте за питтям і сечовипусканням, проводьте регідратацію правильно і не давайте ліки без рекомендації лікаря. Знайте червоні прапорці — і при будь-якому сумніві звертайтесь до фахівця. Записатись на консультацію до педіатрів Uclinic на Житомирській можна за номером +38 063 407 42 42.

Стаття має інформаційний характер і не замінює огляд педіатра. Особливо низький поріг для звернення по медичну допомогу варто мати щодо немовлят, дітей із хронічними захворюваннями та при появі будь-яких червоних прапорців.