Пролежні: причини, симптоми, стадії та лікування

Головний механізм простий: коли певна ділянка тіла довго притиснута до матраца, сидіння або іншої поверхні, тканини між кісткою та поверхнею стискаються. Кровопостачання погіршується, клітини отримують менше кисню та поживних речовин. Якщо навантаження триває надто довго, тканини пошкоджуються, та через хронічну ішемію та подразнення можуть відмирати.

Однак пролежень не можна пояснити лише тиском.

Тертя виникає, коли шкіра треться об простирадло, одяг або іншу поверхню. Особливо легко травмується суха або ослаблена шкіра.

Зсув виникає, коли шкіра і глибші тканини рухаються не однаково. Наприклад, людина сповзає вниз по ліжку, тоді як шкіра в ділянці куприка залишається притиснутою до поверхні. Таке навантаження може пошкоджувати тканини навіть без очевидної рани на шкірі.

Також велике значення має гігієна. Постійний контакт із потом, сечею або калом послаблює захисний бар’єр шкіри та робить її більш вразливою до тертя й інших механічних чинників.

Пролежні не є виключно проблемою людей похилого віку або тих, хто цілодобово перебуває в ліжку. Ризик залежить від поєднання кількох факторів.

Обмежена рухливість

Це один із головних факторів ризику. Людина може не змінювати положення тіла через тяжке захворювання, наслідки інсульту, травму, неврологічний стан, слабкість або біль. Чим довше одна й та сама ділянка залишається під навантаженням, тим вищий ризик ушкодження.

Важливо враховувати не лише здатність людини ходити. Навіть якщо вона встає з ліжка, але проводить більшу частину дня у кріслі та не може самостійно перерозподіляти вагу тіла, ризик залишається. Міжнародні рекомендації окремо наголошують на оцінці навантаження протягом усього дня, включно з часом у сидячому положенні.

Порушення чутливості

Якщо людина має нейропатії або інші порушення чутливості — вона погано відчуває біль, тиск або дискомфорт і може не помітити, що певна ділянка тіла тривалий час перевантажена.

Для здорової людини біль часто стає сигналом: «потрібно змінити положення». При порушенні чутливості цей природний захисний механізм може не працювати.

Нетримання сечі або калу

Тривалий контакт із випорожненнями, які мають агресивний рН, пошкоджує шкірний бар’єр. Крім того, постійне очищення шкіри та механічне тертя під час догляду можуть додатково її травмувати.

Порушення кровообігу

Захворювання судин і деякі інші стани можуть погіршувати доставку кисню до тканин. Діабет також може збільшувати ризик через поєднання судинних порушень, змін чутливості та інших факторів.

Похилий вік

З віком шкіра стає тоншою, змінюються її структура та здатність відновлюватися. Але сам по собі вік не означає, що у людини обов’язково з’являться пролежні. Значно важливіше оцінювати рухливість, чутливість, стан шкіри, харчування та можливість регулярно змінювати положення тіла.

Попередні пролежні та тяжкий загальний стан

Якщо пролежні вже виникали раніше, ризик повторного ушкодження залишається. Вищий ризик також мають люди з тяжкими захворюваннями, неврологічними порушеннями, значними когнітивними розладами та іншими станами, які ускладнюють рухливість або самостійний догляд.

Пролежні найчастіше виникають над ділянками, де кісткові виступи розташовані близько до поверхні шкіри.

При лежанні на спині особливо вразливими можуть бути куприк і сідниці, п’яти, щиколотки, лопатки, лікті та потилиця.

При лежанні на боці частіше страждають ділянки стегон, колін та кісточок.

У людей, які тривалий час сидять у кріслі або інвалідному візку, ризикують куприк і сідниці, лопатки, хребет та ділянки, які контактують із сидінням або іншими частинами крісла.

Чому особливо важливо стежити за п’ятами?

П’ята — одна з найчастіших зон виникнення ушкоджень від тиску. Тут кістка розташована близько до поверхні, а кількість м’яких тканин, які її захищають, невелика. Через це навіть правильна оцінка ризику та профілактичне розвантаження п’ят мають велике значення.

Ранній пролежень може виглядати набагато менш серйозно, ніж він є насправді. На першому етапі шкіра може залишатися цілою.

Звертайте увагу на:

• зміну кольору шкіри;
• почервоніння, синюшний, багряний або інший незвичний відтінок;
• зміну текстури або щільності тканин;
• набряк;
• локальне підвищення або зниження температури;
• болючість, печіння або дискомфорт;
• пухир або поверхневу ранку;
• ділянку, яка не повертається до звичного стану після усунення тиску.

На темній шкірі почервоніння може бути менш помітним. Тому оцінювати потрібно не лише колір, а й температуру, текстуру, набряк та інші зміни. Сучасні рекомендації окремо передбачають оцінювання ознак ушкодження на різних тонах шкіри.

Не кожне почервоніння у лежачої людини означає пролежень. Схожі прояви можуть мати інші причини.

Попрілості та ураження від вологи частіше пов’язані з тривалим контактом шкіри з потом, сечею або іншими виділеннями та нерідко виникають у складках.

Контактний дерматит може з’явитися після контакту з подразником або алергеном і зазвичай не має типового зв’язку з ділянкою кісткового виступу.

Судинні виразки виникають через порушення кровообігу та мають інші характерні особливості.

Водночас ці стани можуть співіснувати з пролежнями. Саме тому при сумнівах краще показати пошкоджену ділянку медичному працівнику, а не намагатися визначити причину лише за зовнішнім виглядом.

• бактеріальна інфекція шкіри та підшкірних тканин;
• поширення інфекції на глибші шари тканин;
• остеомієліт;
• інфекційне ураження суглобів;
• сепсис.

Глибокі пролежні можуть потребувати тривалого комплексного лікування, а іноді — хірургічного втручання.

Саме тому головна мета — не чекати, поки невелике почервоніння перетвориться на відкриту рану, а якомога раніше усунути чинники, які продовжують пошкоджувати тканини.

Зверніться до хірурга, якщо:

• рана швидко збільшується або поглиблюється;
• з’явилися гнійні чи інші незвичні виділення;
• навколо рани наростають почервоніння, тепло або набряк;
• з’явився неприємний запах;
• підвищилася температура тіла;
• погіршився загальний стан;
• є підозра на поширення інфекції.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Якщо ви помітили хочаб один з симптомів — негайно зверніться по медичну допомогу. Запис на консультацію до спеціаліста Uclinic за номером: +38 (063) 407 42 42.

Лікування починається з головного — зменшення тиску на пошкоджену ділянку. Якщо причина постійно зберігається, однієї пов’язки або мазі недостатньо.

Залежно від стану людини та рани лікування може включати:

• індивідуальний план зміни положення тіла;
• використання поверхонь, які перерозподіляють тиск;
• очищення та правильний догляд за раною;
• відповідну пов’язку;
• контроль болю;
• оцінку харчування та гідратації;
• лікування інфекції, якщо вона є;
• видалення нежиттєздатних тканин;
• у складних випадках — хірургічне лікування.

Конкретну тактику визначають після оцінки глибини рани, її локалізації, стану шкіри, рухливості людини та супутніх захворювань.

Профілактика не зводиться до покупки спеціального матраца. Це комплекс щоденних дій.

Регулярно змінюйте положення тіла. Конкретну частоту визначають індивідуально з урахуванням стану людини та поверхні, на якій вона лежить або сидить.

Щодня оглядайте шкіру. Особливо уважно перевіряйте куприк, п’яти, стегна, лікті, лопатки та інші зони тиску.

Контролюйте вологість. Шкіра має залишатися чистою та сухою, але без агресивного миття або натирання.

Використовуйте відповідну поверхню. Спеціальні матраци, накладки та подушки допомагають перерозподіляти тиск. Вибір залежить від індивідуального ризику. Сучасні рекомендації розглядають такі поверхні як частину комплексної профілактики, а не як заміну зміні положення тіла.

Подбайте про харчування та рідину. Якщо людина їсть мало, втрачає вагу або має труднощі з питтям, варто обговорити це з медичним працівником.

Деякі звичні поради з інтернету можуть не допомогти, а додатково травмувати тканини.

Не варто:

• масажувати сам пролежень або активно розтирати почервонілу ділянку;
• продовжувати тиснути на пошкоджену область;
• самостійно зрізати або відривати некротичні тканини;
• припікати рану;
• використовувати спирт, йод або інші агресивні засоби без рекомендації лікаря;
• наносити випадкові мазі, олії чи домашні суміші;
• самостійно призначати антибіотики;
• покладатися лише на матрац, не змінюючи положення людини.

Мета догляду — не просто «підсушити» або «припекти» рану, а створити умови, за яких тканини можуть відновлюватися, а повторне ушкодження не відбувається.

Міф 1. «Пролежні бувають тільки у дуже старих людей»

Насправді: ризик зростає з віком, але пролежень може виникнути у людини будь-якого віку, якщо вона має значно обмежену рухливість, порушення чутливості, проблеми з кровообігом або інші фактори ризику. Навіть тривале сидіння може створювати умови для ушкодження.

Міф 2. «Якщо людина може іноді вставати, пролежні їй не загрожують»

Насправді: ризик залежить від того, скільки часу людина проводить у кожному положенні та чи може самостійно перерозподіляти навантаження. Людина, яка кілька разів на день встає, але решту часу проводить у кріслі без можливості змінити положення, також може мати високий ризик.

Міф 3. «Якщо шкіра не пошкоджена, пролежня немає»

Насправді: ушкодження може розпочатися у глибших шарах тканин, коли поверхня шкіри ще виглядає відносно нормально. Саме тому важливо звертати увагу на зміну кольору, температури, текстури та інші ознаки.

Міф 4. «Пролежень треба добре розтерти, щоб покращити кровообіг»

Насправді: активне розтирання додає тертя до вже пошкодженої ділянки та може посилити травмування тканин. Усунення тиску не означає, що шкіру потрібно масажувати.

Міф 5. «Спирт, йод або зеленка підсушать рану і прискорять загоєння»

Насправді: агресивна обробка не є універсальним способом лікування пролежнів. Відкрита рана потребує правильного очищення, оцінки глибини та відповідного перев’язувального матеріалу.

Міф 6. «Народні мазі, мед, олії або трави можуть вилікувати пролежень»

Насправді: домашній засіб не усуває головну причину — тиск. Крім того, невідомий склад може подразнювати рану, ускладнювати її оцінку або створювати додатковий ризик інфекції. Неперевірені методи не повинні замінювати медичний догляд.

Міф 7. «Протипролежневий матрац вирішує проблему»

Насправді: спеціальна поверхня може допомагати перерозподіляти тиск, але вона не замінює зміну положення тіла, огляд шкіри, контроль вологості, правильне харчування та інші профілактичні заходи.

Однозначної відповіді немає. Термін залежить від глибини ушкодження, кровопостачання, харчового статусу, наявності інфекції, супутніх захворювань і того, чи вдається стабільно зменшувати тиск.

Поверхневі ушкодження за сприятливих умов можуть поступово загоюватися протягом кількох тижнів. Глибокі пролежні потребують значно більше часу — іноді місяців — і можуть вимагати спеціалізованого лікування або операції.

Відповіді на часті запитання

Своєчасний огляд, правильний догляд за шкірою, регулярне розвантаження вразливих ділянок і грамотно підібране лікування допомагають зупинити процес та створити умови для загоєння. Чим раніше пацієнт отримує професійну допомогу, тим більше можливостей уникнути ускладнень і полегшити відновлення.

Довірте здоров’я ваших близьких фахівцям Uclinic на Житомирській (вул. Львівська, 49). Запис за телефоном: +38 (063) 407 42 42.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Якщо ви помітили зміни у стані шкіри, ознаки запалення або появу рани — негайно зверніться по медичну допомогу.