Бешиха шкіри: як розпізнати, чому виникає та як правильно лікувати

Бешиха — це гостре інфекційне запалення шкіри та підшкірної клітковини, яке спричиняє бета-гемолітичний стрептокок групи А. Бактерія проникає крізь будь-яке пошкодження шкірного бар’єра: подряпину, тріщину на п’яті, мікротравму від укусу комахи, рану після операції або нігтьовий грибок стоп. Навіть непомітне пошкодження може стати вхідними воротами для інфекції.

Цікаво, що стрептокок нерідко присутній на шкірі або слизових здорової людини, не викликаючи жодних проблем. Захворювання розвивається лише тоді, коли збігаються кілька умов: пошкодження шкіри, ослаблення місцевого або загального імунітету та достатня кількість бактерій.

Захворювання зазвичай починається не з висипу, а з загального нездужання. Спочатку виникають озноб, слабкість, ломота в тілі і швидке підвищення температури — нерідко до 38,5–40 градусів. Людина може спочатку подумати, що захворіла на грип. Але вже через кілька годин або наступного дня на шкірі з’являється характерна картина.

Місцеві ознаки бешихи важко сплутати з чимось іншим, якщо знати, на що звертати увагу. Яскраво-червона пляма з чіткими, нерівними краями — наче географічна карта — наростає буквально на очах. Шкіра в цьому місці гаряча на дотик, набрякла, болюча і напружена. Пацієнти часто описують відчуття печіння або розпирання зсередини.

Залежно від тяжкості перебігу розрізняють кілька форм. Еритематозна — найпоширеніша: лише почервоніння і набряк без додаткових змін. Бульозна форма дає пухирі з прозорою або каламутною рідиною на поверхні ураження. Геморагічна — найтяжча: крапкові крововиливи в шкіру, що свідчать про ураження дрібних судин.

Найчастіше бешиха виникає на нижніх кінцівках — гомілках і стопах. Рідше — на обличчі, руках або тулубі.

Бешиху спричиняють β-гемолітичні стрептококи групи А — бактерії, які проникають у глибші шари шкіри через пошкодження її захисного бар’єра. Для розвитку інфекції не обов’язково мати велику рану: іноді достатньо невеликої подряпини, тріщини на п’яті, потертості від взуття, укусу комахи, післяопераційного шва або трофічної виразки. Після проникнення бактерії швидко поширюються лімфатичними судинами, викликаючи гостре запалення шкіри та підшкірної клітковини.

Ризик розвитку бешихового запалення значно зростає за наявності захворювань або станів, які порушують цілісність шкіри, кровообіг чи роботу імунної системи. До них належать:

• хронічна венозна недостатність і варикозна хвороба;
• лімфостаз або лімфатичні набряки;
• грибкові інфекції стоп і нігтів;
• хронічні дерматологічні захворювання, що супроводжуються свербежем і розчухуванням шкіри;
• мацерація шкіри через тривалий контакт з вологою;
• цукровий діабет;
• ожиріння;
• зниження імунного захисту організму;
• нефротичний синдром та інші захворювання нирок, що супроводжуються набряками;
• порушення рухливості кінцівок після неврологічних захворювань;
• надмірне вживання алкоголю;
• недостатній догляд за шкірою та недотримання правил особистої гігієни.

Бешиха найчастіше розвивається на нижніх кінцівках, оскільки саме ноги найбільше схильні до мікротравм, набряків і порушення венозного чи лімфатичного відтоку. Поштовхом до розвитку інфекції можуть стати оперативні втручання на венах, травми або переломи гомілки. Якщо ж бешиха виникає на обличчі, джерелом стрептококової інфекції нерідко стають хронічні осередки в носоглотці — наприклад, тонзиліт або синусит.

Целюліт — найближчий «двійник» бешихи. Обидва стани дають почервоніння, набряк і болючість, але целюліт зазвичай не має таких чітких меж ураження і рідше супроводжується високою температурою. Целюліт охоплює глибші шари тканини і нерідко потребує іншої тактики лікування.

Тромбоз глибоких вен теж дає набряк і біль у нозі, але без яскравого почервоніння з чіткими межами. При тромбозі шкіра може бути синюшною, а не гарячою і червоною. Цей стан небезпечний ризиком тромбоемболії, тому при будь-якому сумніві потрібна термінова діагностика.

Контактний дерматит і алергічна реакція дають почервоніння і набряк, але без гарячки і гострого початку з ознобом. Зазвичай є зв’язок з контактом з певною речовиною або продуктом.

Оперізувальний герпес на ранній стадії може нагадувати бешиху — почервоніння, печіння, болючість шкіри. Але через 1–2 дні з’являються характерні пухирцеві висипання вздовж нервового стовбура, і картина стає зрозумілою.

Флегмона — глибоке гнійне запалення клітковини — теж дає почервоніння і набряк, але з більш вираженою болючістю при натисканні і нерідко потребує хірургічного втручання.

Укус комахи, особливо з алергічною реакцією, може давати локальне почервоніння і набряк, але зазвичай має чіткий зв’язок з укусом і не супроводжується температурою.

Васкуліти (запалення судин шкіри) дають геморагічні висипання, які зовні можуть нагадувати геморагічну форму бешихи. Але при васкулітах інша динаміка розвитку і немає гострого інфекційного початку.

Саме через таку широку диференційну діагностику бешиху повинен оцінювати лікар — а не сам пацієнт за фотографіями з інтернету. Якщо ви помітили подібні симптоми — зверніться до фахівців клініки Uclinic на Житомирській: +38 063 407 42 42. Точний діагноз — це перший і найважливіший крок до одужання.

Саме в момент появи перших симптомів бешихи багато людей намагаються впоратися з проблемою самостійно. Червону пляму на шкірі часто сприймають як подразнення, алергію або «звичайне запалення» і починають використовувати поради з інтернету: компреси, трав’яні настої, зігрівальні процедури чи випадково обрані мазі. Такий підхід зрозумілий — хочеться швидше позбутися болю, набряку й тривоги перед невідомим діагнозом. Однак бешиха має бактеріальну природу, а її перебіг може змінюватися дуже швидко. Без правильної діагностики та своєчасного лікування інфекція здатна поширюватися глибше в тканини й призводити до ускладнень. Саме тому важливо розуміти, які методи справді допомагають, а які лише створюють ілюзію лікування та можуть відтермінувати звернення до лікаря.

Не займайтесь самолікуванням: запишіться на повне обстеження до Uclinic за телефоном +38 063 407 42 42.

Йодна сітка — мабуть, найпопулярніша «домашня терапія» при бешисі. Йод діє на поверхні шкіри, але жодним чином не проникає до осередку інфекції в глибоких шарах дерми. Він не знищує стрептокок і може додатково подразнювати вже запалену шкіру.

Капустяний лист, лопух, компреси з відварами трав — усі ці методи об’єднує одне: вони не впливають на бактерії. Компрес може на короткий час полегшити відчуття жару, але інфекція продовжує розвиватись, а дорогоцінний час втрачається.

«Антибіотики не потрібні — організм сам упорається» — це небезпечна помилка. Стрептококова інфекція без антибіотиків не проходить самостійно. Вона поширюється далі, захоплює нові ділянки тканин і може дати тяжкі ускладнення.

А ускладнення бешихи справді серйозні: абсцес і флегмона потребують хірургічного розтину, сепсис загрожує життю, ураження лімфатичних судин призводить до хронічного лімфостазу — так званої «слоновості», при якій кінцівка постійно набрякає і деформується. Усього цього можна уникнути, якщо вчасно звернутись до лікаря.

Основа лікування — антибіотикотерапія. Препарат вибору при бешисі — препарати пеніциліну, а при алергії на пеніцилін — макроліди або цефалоспорини. Схему і тривалість курсу визначає лікар індивідуально. Найважливіше правило: пройти курс до кінця, навіть якщо через 2–3 дні стало помітно краще. Передчасне припинення антибіотиків — одна з головних причин рецидивів і формування стійкості бактерій.

Додатково лікар може призначити жарознижувальні та знеболювальні препарати, протигрибкові засоби з метою усунення джерела супутньої інфекції, а також рекомендації щодо догляду за шкірою в зоні ураження.

Госпіталізація необхідна при тяжкому перебігу з високою температурою, що не збивається, при бульозній або геморагічній формі, у літніх пацієнтів, при цукровому діабеті, імунодефіциті або швидкому поширенні ураження. Хірургічне лікування потрібне, якщо розвинулись абсцес або флегмона — у таких випадках одними антибіотиками не обійтись.

Це питання турбує майже всіх пацієнтів і їхніх близьких. Відповідь неоднозначна. Сама бешиха як захворювання від людини до людини не передається — тобто якщо ви доторкнетесь до ураженої ділянки шкіри хворого, ви не захворієте на бешиху автоматично. Але стрептокок може передаватись контактним шляхом. Для здорової людини з непошкодженою шкірою і нормальним імунітетом ризик мінімальний. Проте людям з ранами, тріщинами або ослабленим імунітетом краще уникати прямого контакту з ураженою шкірою хворого.

Рецидив бешихи — не рідкість, але його можна попередити. Головне завдання — усунути вхідні ворота для інфекції. Лікуйте грибок стоп: саме він найчастіше підтримує мікропошкодження шкіри, через які стрептокок знову і знову проникає в організм. Зволожуйте шкіру, особливо в зонах, схильних до тріщин. Контролюйте набряки при варикозі та лімфостазі — носіть компресійний трикотаж, піднімайте ноги в положенні лежачи. Підтримуйте нормальний рівень цукру при діабеті. Носіть зручне взуття, що не натирає.

При частих рецидивах — три і більше епізодів на рік — лікар може рекомендувати профілактичний курс антибіотиків тривалістю до 6–12 місяців. Це рішення приймається індивідуально після оцінки всіх факторів ризику.

Якщо ви або ваші рідні помітили рецидив бешихи — не чекайте, поки стане гірше. Запишіться на консультацію до лікарів клініки Uclinic на Житомирській: +38 063 407 42 42. Рання діагностика дозволяє уникнути госпіталізації і вилікуватись амбулаторно.

Бешиха — серйозна, але цілком виліковна бактеріальна інфекція. Сучасна антибіотикотерапія дозволяє повністю впоратись з нею без ускладнень, якщо розпочати лікування вчасно. Йод, капустяні листи і трав’яні компреси не знищують стрептокок і лише відтягують момент звернення до лікаря. Чим раніше ви звернетесь по допомогу — тим простішим і коротшим буде одужання. Запис до Uclinic на Житомирській: +38 063 407 42 42.

Зверніть увагу: матеріал має інформаційний характер і не є заміною медичної консультації. Самолікування, особливо за наявності виражених або тривалих симптомів, може бути небезпечним. Для встановлення причини симптомів і вибору лікування зверніться до сімейного лікаря, хірурга або інфекціоніста. Запис на консультацію в Uclinic на Житомирській: +38 (063) 407–42–42